Хондродистрофія (CDDY із ризиком IVDD) і Хондродисплазія (CDPA)

Хондродисплазія (CDPA) і хондродистрофія (CDDY) у собак пов’язані зі вставками ретрогенів у гені фактора росту фібробластів 4 (FGF4), який відіграє ключову роль у розвитку скелета. Два відомі ретрогени FGF4 сприяють формуванню короткокінцівкових фенотипів: вставка в хромосомі 18 (FGF4L1) і вставка в хромосомі 12 (FGF4L2).

Цей тест аналізує обидві вставки ретрогенів:

Вставка ретрогена FGF4L1 у хромосомі 18
Вставка ретрогена FGF4L2 у хромосомі 12

Вставка FGF4L1 у хромосомі 18 спричиняє CDPA. Ця аутосомно-домінантна мутація змінює передачу сигналів, залучених до формування кісток і хрящів, що призводить до непропорційної карликовості з укороченими кінцівками та відносно довгим тілом.

Вставка FGF4L2 у хромосомі 12 спричиняє CDDY — напівдомінантну ознаку, що характеризується коротконогим фенотипом. Собаки з двома копіями мутації менші за собак з однією копією, які вже менші за собак без мутації. Ця сама мутація також може призвести до дегенерації міжхребцевих дисків, роблячи собак більш схильними до хвороби міжхребцевих дисків (IVDD) I типу за Гансеном.

У собак із CDPA кінцівки непропорційно короткі відносно розміру тіла, що часто зумовлює характерну «довгу й низьку» форму тіла. Ступінь укорочення кінцівок може різнитися та супроводжуватися легкими кутовими деформаціями, наприклад поворотом передніх кінцівок назовні. Попри змінену будову тіла, його загальна довжина й розмір зазвичай нормальні. Цей стан переважно впливає на зовнішність і сам по собі зазвичай не пов’язаний із тяжкими проблемами зі здоров’ям, хоча істотно впливає на структуру скелета та зріст.
Натомість мутація в хромосомі 12, що спричиняє CDDY, може призвести до дегенерації міжхребцевих дисків (IVDD). Ці диски діють як подушки між хребцями, забезпечуючи опору й гнучкість хребта. У разі IVDD дегенерація та зрештою грижа дисків призводять до стискання спинного мозку або нервів. Собаки з однією копією мутації CDDY вже мають підвищений ризик розвитку IVDD.

Дослідження свідчать, що ефекти двох ретрогенів FGF4 (FGF4L1 і FGF4L2) є адитивними. Породи з найкоротшими кінцівками, як-от такси й коргі, часто мають обидва варіанти з високою частотою. Хоча мутація в хромосомі 12 успадковується напівдомінантно щодо зросту та домінантно щодо ризику IVDD, у собак із хворобою міжхребцевих дисків (IVDD) не обов’язково розвиваються клінічні ознаки. З іншого боку, собаки з грижею диска або клінічними ознаками стискання спинного мозку можуть не мати цієї мутації.

PubMed ID:

Рік публікації:

OMIA ID:

ID варіанта OMIA: