Забарвлення шерсті: локус B (коричневий, 4 варіанти) – собаки

Колір шерсті собак контролюють багато різних генів, що працюють разом. Їх часто називають «локусами». Локус коричневого забарвлення, або локус B, відповідає гену білка 1, пов’язаного з тирозиназою (TYRP1), що контролює утворення еумеланіну (чорного пігменту). Відомо кілька різних мутацій локусу B, які освітлюють цей пігмент до коричневого. Алель дикого типу (нормальний, немутований) локусу B позначають B, і він домінантний. Рецесивний мутований алель, що спричиняє перехід до коричневого, позначають b. Отже, коричнева шерсть розвинеться лише в собак із генотипом b/b; на собак B/b та B/B це не вплине.

CombiBreed аналізує варіанти мутації локусу B bc, bs та bd (усі трапляються в багатьох різних порід), а також be (специфічний для ланкаширського хілера) і bh (специфічний для сибірського хаскі). Кожна з цих мутацій спричиняє однакові основні ознаки, а собаку з поєднанням будь-яких двох із них слід вважати такою, що має генотип b/b.

У собак, у яких інакше була б чорна шерсть, під впливом мутації вона стає коричневою. Залежно від породи цей колір можуть називати коричневим, шоколадним або печінковим. Так само ніс і подушечки лап будуть світліше-коричневими замість звичайного чорного.

Якщо собака також має мутацію локусу D (генотип d/d), її забарвлення буде ліловим або ізабелловим. Зверніть увагу: мутації локусу B впливають лише на собак, які не мають генотипу e/e в локусі E, оскільки собаки e/e взагалі не можуть утворювати темний пігмент.

PubMed ID:

OMIA ID: